Методологічна парадигма, в якій розглядається соціально-психологічний феномен девіантності.

Концепція нужди С.Д.Максименка та розгляд особистісного здійснення під означеним кутом зору.

Підходи до спрямування особистісного здійснення осіб з проявами  девіантності в соціально сприйнятне русло.

Раціогуманістичні погляди Г.О.Балла як світоглядна та методологічна орієнтація при вирішенні проблем девіантності у шкільному середовищі.

Адаптація, пристосування, подолання, психологічний захист, соціалізація, реабілітація (абілітація), здійснення.

Девіантність та делінквентність. Оригінальність, творчість, креативність. Толерантність. Ксенофобія. 

Невирішені питання інклюзивності шкільної освіти в аспекті проблем девіантології.

Особливості формування групи за різновіковою представленістю та незнайомими між собою учасниками з метою моделювання проблемних ситуацій для породження механізмів їх вирішення.

Системність підходів до проблеми делінквентності. Вплив на батьків «проблемних» дітей через групові заняття.

Гендерна кадрова диспропорція в шкільних педагогічних колективах як чинник, що обтяжує вирішення проблеми «важких» школярів.

Психологічна група як знаряддя та тренінг як ефективна форма проведення групової корекції та терапії.

Родительсько-дитячий клуб як ефективна форма діяльності психотерапевтичної групи.