Наш світогляд


Світогляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності.
Світогляд - це система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення людини до світу, та до самої себе. Світогляд містить знання, переконання, цінності, ідеали, організовані в єдину систему, центром якої завжди виступають уявлення людини про себе.
Це властивий свідомості людини спосіб "бачення" нею всього оточуючого, інструмент для пізнання речей і вирішення різноманітних проблем, який людина вибирає для себе, вирішуючи так зване "основне питання світогляду", що формулюється наступним чином: "Яка роль волі і свідомості людини у світі, що існує за законами Природи?".

Натуралістичний світогляд засновується на ідеї, що роль волі і свідомості людини полягає у тому, щоб пізнавати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і узгоджувати з ними життя людей. Інше вирішення "основного питання світогляду" є основою для ненатуралістичного (неприродного) світогляду, користуючись яким людина живе не у злагоді з Природою, порушуючи її закони. Цей світогляд проявляється, зокрема, у різноманітних проявах соціального зла (злочинність, аморальність, гріх, обскурантизм, антинауковість та інші форми свавілля і ілюзій).

Яким же чином ми дивимося на оточуючий світ і як вирішуємо питання відносно  ролі своєї волі і свідомості та й, взагалі, своєї ролі, місця, призначення в цьому світі?

Умовно виділяється декілька різних підходів до пошуку відповідей на ці питання і, відповідно, наступні типи світогляду:
- міфологічний - для поглядів властивий синкретизм, тотемізм, фетишизм, магія тощо. Міфологічний світогляд є результатом практично-духовної діяльності людини. В міфологічному світогляді людина не відділяє себе від речей природного світу, а окрема людина не відділяє себе від суспільства в цілому. В міфологічному світогляді не існує чіткої межі між мисленням та мовленням, свідомістю та реальністю, предметом та думкою про предмет. Міфологічні оповідання розповідають нам про людиноподібних істот - богів та героїв, що уособлюють різні природні начала, оскільки в міфологічному світогляді світ і людина були єдиним, нерозривним цілим. Розрив цієї єдності призвів до роздвоєння людини, втрати нею гармонії з світом, що зробило можливим теоретичне відношення до світу і виникнення таких форм світогляду як наука, релігія, філософія. 
- релігійний - особлива форма усвідомлення світу, яка не потребує обґрунтування і доказів. Релігійний світогляд чітко розділяє світ та людину, природне та надприродне, поцюстороннє та потустороннє. Людина, створена за образом та подобою Бога, займає головне, центральне місце у створеному Богом світі. В релігійному світогляді, через віру в потустороннє, надприродне Божественне начало, людина виробляє власне ставлення до світу, надає йому смислової завершеності і таким чином досягає гармонії з ним.
- науковий - усвідомлення світу через отримання істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку. Науковий світогляд є теоретичною формою відношення до світу, в ньому світ розглядається об’єктивно, таким, яким він є незалежно від людини. Людина розглядається в ньому тільки як частина світу - природи чи суспільства. Теоретичне відношення до світу дозволило людині поставити закони природи собі на службу і створити комфортний світ цивілізації. Проте визначення людини, як тільки частини світу дається взнаки не лише в світоглядному, а й практичному аспекті діяльності науки, що тісно пов’язані. Прикладом може служити сучасні недовіра та песимізм по відношенню до науки та науково-технічного прогресу, оскільки виявилось, що наукові відкриття не завжди є благом для людини. Теперішні екологічні проблеми, загроза ядерних аварій та вибухів, що ставлять під загрозу саме життя людства, є наслідком дегуманізації науки, усунення нею людини, як центральної ланки системи світу. Ця особливість науки властива її з моменту зародження, про що свідчить відома фраза "батьки" європейської науки Арістотеля "Платон мені друг та істина дорожча". Таким чином наука не спроможна подолати світоглядну дисгармонію - досягнути єдності людини зі світом. Цю функцію виконують мистецтво, релігія та філософія. 
- мистецький - форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. Мистецтво є практично-духовною діяльністю. Мистецький світогляд дає суб’єктивний образ світу, в якому художник досягає гармонії зі світом, тому навіть сучасне художнє бачення світу близьке до міфологічного. 
- філософський - форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. Філософія є теоретичною формою ставлення людини до світу. Ії особливість, порівняно з наукою в тому, що вона дозволяє об’єктивно, в теоретичній формі осмислити світ, як світ людини, розглянути місце і положення людини у світі, її смисложиттєві проблеми. Філософський світогляд дозволяє виробити таке бачення світу яке є одночасно і суб’єктивним і теоретичним і таким чином досягнути людині гармонії із собою, своїм баченням світу і самим світом. З цим пов’язані такі особливості філософії ,як те що, вона будучи за формою діяльності наукою, не є наукою за своїми функціями та значенням для людини, в філософії на відміну від інших наук не існує єдиних , загальновизнаних теорій -образно кажучи філософій є стільки, скільки філософів, проте існує єдиний теоретичний апарат, уявлення про предмет, завдання, функції які постійно знаходяться в процесі становлення і осмислення.

Кожна людина бачить світ через індивідуальні призму причудливої суміші міфології та релігії, науки та мистецтва, невпинно здійснюючи спроби філософськи осягнути суть свого буття.



Крім нашого світогляду, існує Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН України. http://psyua.com.ua/

Нормативні акти: 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. НАКАЗ N 330 від 20.04.2001.  Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України

Рекомендуємо для опрацювання:


Балл Г.О. Раціогуманістична орієнтація у розв’язуванні психологом методологічних дилемм С.9-16.  http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Go/2010_2/Ball.pdf

Світогляд. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4

мєдвєд  Світогляд... Як я цю тему обожнювала на лекціях з філософії.


Пашковский В.Э. - Психические расстройства с религиозно-мистическими переживаниями. Издательский дом СПбМАПО. 2006. 144 с.


Релігієзнавство: курс лекцій (Толстенко С.М.)  http://books.br.com.ua/themes/3/4

Релігієзнавство (Сидоренко О.П.)   http://books.br.com.ua/themes/3/368

Юрьева Л. Н. Влияние религиозного мировоззрения врачей-психиатров на их профессиональную деятельность.

Реферат на тему: «Групповая идеология как основа социально-психологического тренинга»  http://kappp.com.ua/blog/referaty-ksht/gruppovaya-ideologiya-kak-osnova-socialno-psixologicheskogo-treninga.html


Кутько И. И., Панченко О. А., Пугач О. А. Психиатрические аспекты функционирования культовых сообществ. http://www.psychiatry.ua/books/religion/paper19.htm


Мифы народов мира. Энциклопедия. В двух томах. Том 1. А - К. Издательство: Советская энциклопедия 1980. 672 с. 
Мифы народов мира. Энциклопедия. В двух томах. Том 2. Л - Я. Издательство: Советская энциклопедия 1980. 720 с.




(№4(13),2008)
ЯТРОГЕНІЇ В НАШІЙ ЛІКАРСКІЙ ПРАКТИЦІ. Рустем Абизов, Олександр Пелешенко, Ярослав Шкоба. Кафедра оториноларингології (зав. – засл. діяч науки і техніки України, проф. Р.А. Абизов)
(ректор – чл.-кор. АМН України, проф. Ю.В. Вороненко) НМАПО ім. П.Л. Шупика
http://family-doctor.com.ua/yatrogeniyi-v-nashiy-likarskiy-praktitsi/